gsm and dig
This commit is contained in:
73
ham/gsm/gsm-start-and-imsi-cacth.md
Normal file
73
ham/gsm/gsm-start-and-imsi-cacth.md
Normal file
@@ -0,0 +1,73 @@
|
||||
# Працюємо з gr-gsm і збираєм IMSI поряд
|
||||
|
||||
> Описаний лише пасивний варіант. Активний варіант буде доданий згодом окремою статтею.
|
||||
|
||||
## Необхідне залізо
|
||||
* RTL-SDR або hackrf one
|
||||
* антнена що хочаб якось приймає GSM 2G частоти
|
||||
* комп'ютер з Linux
|
||||
|
||||
## Встановлення gnuradio
|
||||
|
||||
```bash
|
||||
sudo add-apt-repository ppa: gnuradio/gnuradio-releases
|
||||
sudo apt-get update
|
||||
sudo apt-get install gnuradio
|
||||
```
|
||||
## Встановлення gr-gsm
|
||||
|
||||
**gr-gsm** — блоки та інструменти для GNU Radio, які обробляють трафік GSM
|
||||
|
||||
```bash
|
||||
git clone https://gitea.osmocom.org/sdr/gr-gsm
|
||||
cd gr-gsm
|
||||
mkdir build
|
||||
cd build
|
||||
cmake ..
|
||||
mkdir $HOME/.grc_gnuradio/ $HOME/.gnuradio/
|
||||
make
|
||||
```
|
||||
|
||||
```bash
|
||||
sudo make install
|
||||
sudo ldconfig
|
||||
```
|
||||
|
||||
Більше можна прочитити тут: https://osmocom.org/projects/gr-gsm/wiki/Installation
|
||||
|
||||
## Перехоплюємо трафік GSM та збираємо IMSI
|
||||
|
||||
Першим хорошим кроком для того, щоб перевірити, чи все працює, є запуск команди sudo grgsm_scanner. З моменту запуску буде здійснено пошук та перелік усіх найближчих базових станцій. Це може зайняти близько хвилини, перш ніж Ви побачите станції.
|
||||
|
||||
```bash
|
||||
#RTL-SDR
|
||||
grgsm_scanner --band=GSM900 --gain=34 --speed=5 --args=rtl=0
|
||||
|
||||
#HackRF
|
||||
grgsm_scanner --band=GSM900 --gain=40 --args=hackrf=0
|
||||
|
||||
```
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Коди операторів (mnc) можна подививтись тут: https://mcc-mnc.com/
|
||||
|
||||
Виберіть базову станцію, з якої потрібно “сніфати” трафік. Потужність сигналу для цього вказана в крайній правій колонці. Числа, ближчі до нуля, представляють сильніший сигнал. Для цього прикладу я буду використовувати станцію на частоті 949,8 Мгц. Ви можете перехоплювати трафік за допомогою команди sudo grgsm_livemon -f 949.8M.
|
||||
|
||||
Щоб перевірити що у вас все точно ок можна запустити `sudo grgsm_livemon -f 949.8M` і побачити що в консолі відображається трафік у вигляді безкінечного потоку "байтіків". Якщо все ок, то можна переходити до наступного кроку. (не забудьте зупинити тут grgsm_livemon)
|
||||
|
||||
```bash
|
||||
# RTL
|
||||
grgsm_livemon_headless --fc 949.8M --gain 34 --args rtl=0
|
||||
|
||||
# HRF
|
||||
grgsm_livemon_headless --fc 949.8M --gain 40 --args hackrf=0
|
||||
```
|
||||
|
||||
Тепер можна запускати **Wireshark** з фільтром: `wireshark -k -Y '!icmp && gsmtap' -i lo &`
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Тепер можете шукати пакет `e212.imsi` і там все буде.
|
||||
|
||||
Також можна запустити `python3 simple_IMSI-catcher.py` з пакету https://github.com/Oros42/IMSI-catcher
|
||||
@@ -16,7 +16,7 @@ Description: Трохи цікавої інформації про рацію An
|
||||
|
||||
Одразу при спробі прочитати прошивку з рації я отримав вікно запиту пароля.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Одразу після цього я пішов питати у продавця чи дійсно рації нові і чи ніхто їх не шив. У відповідь отримав що рації нові з Китаю у коробці 10 штук і у нього ще є якщо треба.
|
||||
|
||||
|
||||
49
life/under_asphalt_pt1.md
Normal file
49
life/under_asphalt_pt1.md
Normal file
@@ -0,0 +1,49 @@
|
||||
---
|
||||
Author: Assada
|
||||
Title: Під люком в асфальті. Частина 1. Річки.
|
||||
---
|
||||
|
||||
# Під люком в асфальті. Частина 1. Річки.
|
||||
|
||||
Перше що хочу сказати - я не “професійний дігер” чи дослідник. Так вийшло, що компанія моїх друзів — це люди, що витратили вже 16(!) років на цю справу.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Тож, хочеш не хочеш, я вже і сам перший раз як заліз під землю 5 років тому, не так активно, як декотрі з них, але певний досвід маю. На моєму “підземному” шляху відбувалось кілька неприємних історій, проте загалом це дуже позитивний і цікавий досвід дослідження міста з, буквально, іншої його сторони.
|
||||
|
||||
Моє знайомство з підземним життям відбулось з запрошення на день народження без деталей. Точкою збору виявився вхід у Житній Ринок. Там мене зустріли друзі з пакетами фруктів, тортом, мангалом та іншим стандартним екіпом для свята на природі. Хто ж знав, що це буде пікнік на берегу річки, з зірочкою. Ми перейшли дорогу і зупинились на бульварі між Валами. Далі відкрили люк посеред тротуару і почали спускати ТОРТ, МАНГАЛ та інше під землю. Навколо ходять люди з круглими очами (просто уявіть цю картину з мангалом в люк), та і сам я був трохи в шоці. Видають ліхтар налобний і кажуть: “лізь в люк”.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Отак я вперше побачив річку Глибочиця, зрозумів чому вулиця вище називається Глибочицька і загалом розпочав свою подорож підземеллями.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Якщо в вашій голові ви уявляєте “ту” сторону під люком як пластикову трубу з гівном, то ви праві і не праві одночасно. Підземні споруди я поділяю на дренажні системи, підземні річки, каналізаційні системи, шахти, бомбосховища та інші інженерні підземні споруди. Труби з гівном це лише одна з категорій.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Та і пластикові труби почали прокладати лише нещодавно і поки їх не багато, але тренд вже зрозумілий(скоро все буде в сумних пластикових трубах). Почнемо з річок.
|
||||
|
||||
В Києві є 5 основних великих річок, що з розвитком міста були зариті під землю. Зазвичай вони мають старий колектор 18-19 сторіччя з характерним розмахом будівництва.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Вода в підземних річках умовно чиста. Оскільки дощові зливи часто підключені напряму у річку, разом з дощем зливаютсья і ПММ, бруд з вулиці та тверде сміття.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Особливого запаху нема, пахне — от просто уявіть наче річка під землею. Все. Дихати приємно, спокійно. Вода собі дзюрчить, люди, машини десь зверху грюкають люками та решітками зливів.
|
||||
|
||||
Річки з старими колекторами часто високі і просторі. Можна йти в повний зріст майже весь час.
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
Основна небезпека підземних річок — злива на поверхні. Так, у підземній річці “Клов” загинуло чи то 3, чи то більше людей саме через зливу. Ні, вони не задихнулись бо вода піднялась під стелю. Небезпека у хвилі, що може збити тебе з ніг, та загалом потік води стає сильнішим, вода уносить тебе і ти розбиваєш голову о стіну, арматуру, ітд. Тому традиційно річки вважаються зимнім видом дозвілля, бо зимою просто неможливі проливні літні дощі. А літом як дуже хочеться, треба ретельно слідкувати за прогнозом погоди. Зимою, доречі, під землею, дуже тепло =)
|
||||
|
||||
{.md-cover .md-img-r}
|
||||
|
||||
|
||||
### Джерела фотографій
|
||||
* Особистий архів
|
||||
* [Kyiv Sewage Death Brigade](https://pi.dead.guru/i/web/profile/539498756798455810)
|
||||
Reference in New Issue
Block a user